Мистецтво вказує людині, для чого вона живе. Воно розкриває їй сенс буття, висвітлює життєві цілі, допомагає їй усвідомити своє покликання.

Огюст Роден

Що означає МИСТЕЦТВО для наших учителів і ліцеїстів )))

#Тиждень_мистецтва_і_творчості##

https://www.facebook.com/100008948555352/videos/954261359701995/

Із самого народження нас упродовж життя супроводжують слова. Вони є добрі і лихі, теплі і болючі. “Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого, а серце б’ється – ожива, як їх почує”.

Слово завжди мало вагу: воно може зцілити або поранити, з його допомогою можна підняти дух людини або ж знищити його. Словом ведуть у бій воїнів, а слова материнської молитви супроводжують дітей у житті.

А ще Слово може бути зброєю, особливо в період війни, – таким воно є в устах тих, хто поцілований Богом у чоло і має особливий дар – письменницький.

“Наше слово – меч духовний” – під таким найменням у нашому ліцеї в перший день весни відбулася творча зустріч із неймовірно талановитими і щирими творцями Слова Лідією Гольонко, Анною Лимич та Людмилою Марчук, які презентували збірку творів письменників Рівненщини під однойменною назвою (у ній представлені твори понад 60 авторів).

Під час зустрічі старшокласники і присутні вчителі познайомилися й з іншими творчими доробками мисткинь та послухали уривки творів з уст самих письменниць. А родзинкою нашого літературного вечора стали пісні у виконанні Лідії Гольонко.

У перший весняний день у нашому закладі звучало СЛОВО: про війну, про материнський біль від втрати сина в цій війні, про сльози і віру, про розпач і надію. А ще були слова про Любов – ту, яка допоможе нам вистояти й перемогти.

І був перший день весни 2024 року.

І звучало СЛОВО.

І торкалося це СЛОВО сердець.

І озивалося воно НАДІЄЮ в дитячих душах.

І запалювало СЛОВО в серцях ЛЮБОВ.

І утверджувалося СЛОВО ВІРОЮ:

Прийде, прийде наш час.

Буде сонце за нас.

Буде!

https://www.facebook.com/groups/1658845347463232/permalink/7907656172582087/