Офіційний сайт
Що можна робити в останній навчальний день семестру? Звичайно, відпочивати😉. А також їсти піцу, розважатися, підбивати підсумки та писати свої цілі й мрії на наступний рік🤗. Нехай Новий рік принесе мир та злагоду українській землі, ПЕРЕМОГУ та тихе небо! Любові, затишку рідної домівки та всіх близьких поряд❤️
Сьогодні наші учні 5-6 класів Здолбунівського ліцею №2 відвідали Рівненський драматичний театр, де переглянули виставу Різдвяна історія за Чарльзом Діккенсом. Це майстерна постановка, яка нагадує нам, що кожна людина завжди має шанс стати кращою, змінити своє життя і принести більше добра у світ.
Атмосфера театру, гра акторів і чарівний дух Різдва створили незабутні враження! Дякуємо за можливість доторкнутися до такого глибокого твору й надихнутися його мудрістю.
Дякуємо за організацію Nastya Balunska
Хто ще не бачив – обов’язково завітайте на цю виставу! 
https://www.facebook.com/groups/1658845347463232/permalink/9573137202700634/
Українська хустка — символ єдності поколінь та краси нашого народу.
Учні 7 -Б класу долучаються до традицій, щоб зберегти національну спадщину для майбутнього. Нехай хустка нагадує нам про коріння та гордість бути українцями.
Зберігаймо традицію.
Тоді, коли тривоги без кінця і краю
Й коли здається, що немає меж війні,
є те, що надихає, – ТЕАТРЕ мій!..
***
Вечір середи. Місто палахкотить ліхтарями. Затишно й трохи урочисто. Ми з дев’ятикласниками в передчутті загадкового йдемо на зустріч із Мельпоменою.
Враження, які отримали від перегляду вистави “Маруся Чурай” за романом у віршах Ліни Костенко, переповнювали всіх нас. Сам твір письменниці – унікальний, а в інтерпретації артистів нашого театру взагалі став шедевром, де кожне слово – на вагу золота, де кожна деталь символічна й не просто говорить – кричить до глядача. Актуальність його – поза часом, особливо на тлі сучасних подій.
Воно як маєш серце не з льодини,
розп’яття – доля кожної людини.
Та є печальна втіха, далебі:
комусь на світі гірше, як тобі
Л.Костенко
Режисеру й артистам – браво, адже слова підлітка “Я вже аж три години без телефона, і навіть не хотілося його до рук брати” є більш красномовними, ніж дифірамби будь-якого театрального критика.
***
… Завіса. Вистава закінчилася. Але ще довго нас не відпускали емоції, пережиті під час її перегляду, бо це саме той випадок, коли театр оголює почуття й загострює світосприйняття. Бравісимо!
Я- Україна, я- перлина світу,
Країна сонця, щедрості, тепла,
Родючі землі, люди працьовиті,
Здається, так би вік в добрі жила…
Та не судилось…Кровожерливі ординці
Стоптали кіньми всі мої поля,
І помирали в муках українці,
Від злих катів стогнала вся земля…
Кати ці – 32й й 33й –
Нещадні і до старця, й до дитини,
Топтали рідний край в своїй кареті,
Поставили Вкраїну на коліна…
Сьогодні в роковини дня Памʼяті жертв Голодомору учні 5-б класу приєдналися до акції «Свіча памʼяті в твоєму вікні»
Важливо знати та памʼятати якою ціною далося життя нашого українського народу.