Автор: Марчук Марія

Зізналися, що не завжди її дотримуються…, бо технічні засоби так і ” манять” скористатися чужими досягненнями((( Та поки є ” живий” учитель на уроці- ДОБРОЧЕСНОСТі бути!!!

https://www.facebook.com/share/p/1ALRvqm6mA/

Доброчесність починається з особистого вибору та щоденних вчинків, тобто з уміння бути чесним, відповідальним, поважати інших і тримати слово. Кожен щоденний вибір — маленький крок до великої довіри. Коли змінюємося ми, змінюється й середовище.

https://www.facebook.com/share/p/17RaXA5VTt/

У цей грудневий день, коли зимове небо тримає над нами свою тиху сторожу, ми складаємо шану тим, хто стоїть на варті нашої свободи. Тим, чиє серце б’ється у ритмі неспокійних горизонтів, хто знає ціну тиші й значення кожного світанку.

Воїни України — ви, немов кремінь, що не ламається під натиском бурі. Ваші кроки лунають силою предків, ваша відвага освітлює шлях прийдешнім поколінням. Ви захищаєте не лише землю — ви бороните мрію, пам’ять, гідність і майбутнє.

Нехай доля буде прихильною до кожного з вас.
Нехай на ваших дорогах завжди є місце для світла, тепла й миру.
Нехай оберігає вас любов рідних і молитва країни, яку ви так мужньо захищаєте.

Дякуємо вам за стійкість, за нескореність, за те, що тримаєте небо над Україною.

Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!

https://www.facebook.com/share/v/14RUUneof4t/

Сьогодні в нашому ліцеї сталося маленьке диво. Протягом кількох тижнів учні з любов’ю та турботою збирали подарунки для дітей-сиріт — теплі символи доброти, у які кожен вкладвав частинку свого серця. Ініціатором цієї благородної справи виступив учнівський парламент, а очолила її президентка Анна Огородник, запаливши в ліцеї вогник милосердя та єдності.

Коли подарунки було передано до «Батьківського затишку», його директор, Микола Радчук, щиро й радо зустрів наших учнів. Він висловив теплі слова вдячності та надію, що кожен пакунок принесе дітям радість, а можливо — і відчуття справжнього свята.

Щиро дякуємо всім батькам і дітям за небайдужість, за те, що відкрили свої серця та подарували тепло тим, хто цього так потребує.
Нехай добро, яке ви посіяли сьогодні, повернеться до кожного сторицею.

https://www.facebook.com/share/p/1GCwiQ3uJG/

Серед наших волонтерських справ — підтримка тих, хто стоїть на передовій захисту України.
Ми схиляємо голови перед мужністю Віталія Юрійовича Шевцова, сержанта 104 батальйону 56-ї бригади, захисника з Рівненщини, який з 2014 року проходить крізь полум’я війни. Нещодавно, перебуваючи на Харківщині, на Куп’янському напрямку, він отримав осколкове поранення та кілька контузій, але не втратив сили духу.

З вдячністю згадуємо Тараса Грезенталя, що з мужністю та честю виконує свій військовий обов’язок на складному харківському напрямку.
Та Тараса Неходінка, який тримає лінію оборони на Донеччині, захищаючи кожен метр рідної землі.
І Сергія Кулєшу, ветерана, що віддав надто багато — обидві верхні кінцівки — але не втратив віри, сили, гідності.

Добро не знає кордонів: ми простягаємо руку допомоги не лише людям, а й тим, хто не може попросити про це словами — безпритульним тваринам, які теж потребують тепла й турботи.

Ми щиро дякуємо батькам, учителям і всім причетним, хто підтримує волонтерські ініціативи, виховує в дітях доброту та небайдужість, допомагає словом, ділом, участю. Саме завдяки вам наше спільне добро примножується й торує шлях до світлішого завтра.

Усі ці справи — це ниточки великого полотна добра, яке ми творимо разом.
І нехай кожен наш крок, кожне добре серце, кожен прояв милосердя наближає той день, коли над Україною знову запанує мир.

Зі святом, дорогі волонтери! Ви — світло, що веде крізь темряву.

https://www.facebook.com/share/v/1SaYnJNXW3/