Категорія: Без рубрики

Під час заняття фахівці розповіли про правила мінної безпеки та продемонстрували різні види вибухонебезпечних предметів. Діти дізналися, як розпізнати небезпеку, чому не можна торкатися підозрілих знахідок і як правильно діяти у разі їх виявлення.

Такі зустрічі — це не просто навчання, а життєво необхідні знання, які можуть врятувати життя. Учні активно ставили запитання та ще раз переконалися: найголовніше правило — не підходь, не чіпай, повідом дорослих або відповідні служби.

https://www.facebook.com/share/p/1TFtgk35Qs/

Схилимо голову перед Прапором, згадаємо полонених та зниклих безвісти…

Ми повинні розуміти і памʼятати що «ЗНИКЛІ БЕЗВІСТИ- МАЮТЬ ІМЕНА»
Чому саме такі кольори?
 Чорний — це наша пам’ять, випробування та досвід, який робить наших людей сильнішими.
 Білий — це чистий аркуш, наша віра, надія та мирне майбутнє, яке ми будуємо вже зараз.

https://www.facebook.com/share/v/1DAvEB3w7q/

https://www.facebook.com/share/v/17DozuUqem/

Сьогодні учні 11 класу мали особливу зустріч із Дмитром Кінахом — учасником громадської організації «Центурія», що є частиною молодіжного руху при Третьому армійському корпусі.

Дмитро поділився історіями військовослужбовців, які захищали Україну в різних підрозділах Сил оборони: про тих, хто пережив полон, вважався зниклим безвісти, і тих, хто, всупереч усьому, повернувся додому живим.

Найбільш зворушливою стала історія нашого земляка, який побажав залишитися невідомим. Спершу він зник безвісти, згодом родина отримала підтвердження про його загибель. Його оплакали, з цим болем змирилися… Та через певний час він повернувся додому — живий і неушкоджений. Ця історія стала справжнім символом віри та надії.

Такі зустрічі нагадують: навіть у найтемніші часи не можна втрачати надію.

Щиро дякуємо Дмитрові Кінаху за щирість і силу його розповідей, а також Жанні Печончик та Анастасії Балунській за сприяння в організації цієї важливої зустрічі.

https://www.facebook.com/groups/1658845347463232/permalink/27024706837117067/

Вчора наші п’ятикласники поринули у справжню магію , відвідали майстер-клас із писанкарства. Маленькі пальчики обережно виводили візерунки, а в очах світилися цікавість і захоплення.

Кожна писанка ставала не просто малюнком, а маленькою історією — про традиції, родинне тепло й віру в добро. Діти відкривали для себе, що навіть у простому яйці може жити цілий світ символів і значень.

Такі моменти залишаються в серці надовго , бо саме тут народжується любов до свого, до рідного.

https://www.facebook.com/share/p/18NxrC67NV/

https://www.facebook.com/share/v/1GViwPRRrf/