Категорія: Сторінка психолога

Сьогодні відбулось рефлексивно- ігрове заняття з учнями 2 – Б класу. Під час роботи ми: мріяли, фантазували, малювали, обговорювали, спілкувались, презентували свої роботи та грали в ігриНам було весело, цікаво та пізнавально.Зустрінемось ще)

Важко підрахувати, скільки здоров’я забирають у школярів та батьків «бої без правил» під гаслом: «Зроби домашнє завдання». Одна сторона тисне, звинувачує, обіцяє різні блага і загрожує карами, утримує за робочим столом. Друга — всіляко намагається ухилитися, втекти погуляти, відпроситися в сотий раз поїсти. Так мало дорослих задоволені станом речей і не зітхають: коли вже дитина легко виконуватиме домашні завдання. Чарівного для всіх ключика немає, каже дитяча психотерапевтка, арт-терапевтка Мар’яна Серажим, але можна підібрати ключик до кожної дитини.

1. Створіть умови

Важливо розібратися поетапно в тому, чому дитина не хоче сідати за уроки. Почніть із фізіологічних нюансів. Може, голодна чи втомлена? У неї некомфортне робоче місце? Зручність важливо проконтролювати батькам: дитина може вважати ідеальними м’яке крісло та завалений динозаврами робочий стіл, але порушений кровообіг і розфокусована увага не дають їй зробити завдання.

Читати далі

Правила взаємодії з учнями, що навчаються дистанційно у воєнний період:

Бути батьками – важка ноша: здається, майже нереально виховати та навчити молодше покоління, не образивши при цьому їх почуттів. Та науковці певні, що конструктивна критика можлива, якщо вона правильна й доцільна. Отут доречний метод “сендвіча”, щоби батьківство стало ефективним та приємним для обох сторін!

Тутка любить вивчати нові техніки спілкування, які згладжують та пом’якшують конфлікти, особливо у стосунках з дітьми. Беріть до рук ручку, пізніше подякуєте!

Дитячий психіатр, доктор Деніел Еймен, вважає, що батьки діляться на два види: одні жорстко висловлюють своє невдоволення дитячими пустощами, інші ж бояться підвищувати на дітей голос. Спеціаліст допоможе нам розвинути дві важливі риси кожного з батьків: бути водночас і суворим, і люблячим.

Якщо батьки будуть рішуче й адекватно реагувати на кожну небажану поведінку, і при цьому намагатимуться проявляти любов, піклування й опіку, — що ж, такі дорослі стануть справжніми супергероями. Наголошуємо: загорніть критику у м’які, але правдиві коментарі, похваліть дитину, щоб вона не була до вас вороже налаштованою.

Читати далі