На березі річки, якої немає.
І дивляться леви на тебе ласкаво,
І варять бажання із запахом кави, –
так співає про Львів Святослав Вакарчук та “Один в каное”.
А які асоціації у вас із містом Лева? Ось у восьмикласників нашого ліцею це місто асоціюватиметься з осінню, сонцем, дрібним дощем і, звичайно ж, шоколадом (так, саме з ним, а не з кавою, як, можливо, для більшості).
А ще для ліцеїстів Львів став просто містом вражень і яскравих приємних емоцій. І теплого сонячного дня, і дрібних краплинок осіннього дощу. А ще – містом культури, науки, кам’яних стін і бруківки. І просто містом безтурботної радості, коли змогли хоча б на один день забути про тривожну буденність і поринути в атмосферу давнини та історії.
Дякуємо, Львове, за враження. І хай не згаснуть спогади, “у яких я і знову, і знову гуляю з тобою по рідному Львову”, де “пахне весною і сонце сідає на березі річки, якої давно вже немає!”
https://www.facebook.com/groups/1658845347463232/permalink/7444561055558270/?mibextid=oMANbw