Серед наших волонтерських справ — підтримка тих, хто стоїть на передовій захисту України.
Ми схиляємо голови перед мужністю Віталія Юрійовича Шевцова, сержанта 104 батальйону 56-ї бригади, захисника з Рівненщини, який з 2014 року проходить крізь полум’я війни. Нещодавно, перебуваючи на Харківщині, на Куп’янському напрямку, він отримав осколкове поранення та кілька контузій, але не втратив сили духу.
З вдячністю згадуємо Тараса Грезенталя, що з мужністю та честю виконує свій військовий обов’язок на складному харківському напрямку.
Та Тараса Неходінка, який тримає лінію оборони на Донеччині, захищаючи кожен метр рідної землі.
І Сергія Кулєшу, ветерана, що віддав надто багато — обидві верхні кінцівки — але не втратив віри, сили, гідності.
Добро не знає кордонів: ми простягаємо руку допомоги не лише людям, а й тим, хто не може попросити про це словами — безпритульним тваринам, які теж потребують тепла й турботи.
Ми щиро дякуємо батькам, учителям і всім причетним, хто підтримує волонтерські ініціативи, виховує в дітях доброту та небайдужість, допомагає словом, ділом, участю. Саме завдяки вам наше спільне добро примножується й торує шлях до світлішого завтра.
Усі ці справи — це ниточки великого полотна добра, яке ми творимо разом.
І нехай кожен наш крок, кожне добре серце, кожен прояв милосердя наближає той день, коли над Україною знову запанує мир.
Зі святом, дорогі волонтери! Ви — світло, що веде крізь темряву.