Сьогодні згадували не просто імена відданих Українців , наших Героїв , а говорили про них, як про звичайних людей, зі своїми мріями, долями , страхами, талантами , планами на майбутнє. Життя яких забрала ця клята війна
Намагались зрозуміти, у чому полягає код памʼяті українського народу. Адже памʼятати – це якраз не просто згадувати інколи імена, а знати Героїв, як звичайних людей, цікавитись їхніми долями, читати літературу, переглядати фото, іншими словами шукати інформацію, бо лише тоді вони житимуть в наших серцях назавжди.
Максим Кривцов «Далі» , Олександр Суховенко, Дмитро Коцюбайло, ,Артем Туйматов, Андрій Ковальчук зі Здолбунова.
Всього лиш кілька імен серед тисяч…
А потім просто пролистали стрічку Здолбуніськоі міської ради присвячену нашим Героям з громади , якій не було кінця…
Герої, яких не завжди памʼятаємо навіть по імені, але схиляємо голову за їхній подвиг і дякуємо, що живі, що ми тут, вдома
Мої шестикласники так виросли за літо, що думаю готові до осмислення нашої історії, яку ми повноцінно розпочнемо цьогоріч вивчати.
З почином нас! І пошуку їм натхнення в маленьких щоденних дрібницях, бо щастя в простих речах, і звідти ж йде і мотивація, якої так інколи бракує дітям.
З новим навчальним роком усіх нас!